wherever we are

“Я точно знаю, він вистоїть, виборсається, дочекається твого схвильованого вигуку: “Я вдома!”. А ти про все-все мені розкажеш”

(Ірина Цілик (с))

the sense of togetherness

в щасливих сім’ях зростають щасливі діти. здавалося б, так просто і логічно, і банально. штука в тому, що основоположні речі в нашому житті до болю прості, тому завжди є спокуса покопатися, пошукати чогось складнішого. хтось вигадує мільйон і один спосіб, як дати дітям найнайкраще, тоді як все, що їм треба – бачити батьків, які люблять одне одного, бути з ними, відчувати їхні обійми, ловити їхні погляди та усмішки, знати, що вони люблені, попри помилки й падіння. і все.

the greatest of these is love

будувати щасливі стосунки як ростити сад. ти можеш вкладати в нього всі сили, всю душу, але результат залежить не тільки від цього. завжди є ризик, що випадковий буревій знищить всі плоди. щасливі стосунки – це вміння, попри буревії та розчарування, підійматися, знову йти і робити свою роботу, часом починаючи все спочатку. як і все хороше, вони потребують часу, зусиль і наполегливості, а іноді – просто довіри в темряві.

you are my good days

у передноворічний час без ялинок і леліток? легко! а все тому, що Крихітка Поллі – найголовніша окраса і на зйомці, і в житті батьків, а любов між ними – найліпший декор.

таємний сад

коли незважаючи ні на що, вирощуєш сад там, де ти є, і твориш свою магію. Оля, Ярослав і Любава знаються на цьому

ідеальні співпадіння

найсильніше в світі слово – “ми” (с)

там, де твій скарб. частина 3

ці особливі моменти буття разом

там, де твій скарб. частина 2

часом хочеться просто помовчати. вимкнути реальність і голоси раціо. відкрити альбом із фотографіями з часів, коли нам було добре, й зануритися в ті відучуття.

там, де твій скарб. частина 1.

останні роки не покидає відчуття, що наш світ – тонка тендітна павутинка, яку так легко змахнути одним необережним рухом. все, до чого ми звикли і приймаємо як само собою дане, чого можемо не помічати в гонитві за примарними мріями, може зникнути в одну мить. і здається, вміння бути тут і тепер, зупинятися, оглядатися, дякувати, обіймати близьких, казати “люблю” – чи не єдине, що може принести мир і віру в завтра.

little women

за всю зйомку ні разу не довелося казати: “а зробіть так і отак”. просто ловила цю магію. це диво – коли такі сім’ї впускають тебе не тільки на свою фізичну територію, але і в свій особливий світ.